Фий: различия между версиями

Содержимое удалено Содержимое добавлено
Нет описания правки
Нет описания правки
ЦӀар 29:
|климат =
|официал чӀал =
|агьалияр = 1691<ref name="перепись2012">[http://gks.ru/wps/wcm/connect/rosstat/rosstatsite/main/publishing/catalog/statisticJournals/bf57f1004c3624cc8eddbff2b3b811ca Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2012 года]</ref>
|агьалияр = 1710
|сиягьдиз къачур йис = 20102012
|къалинвал =
|агломерация =
|миллетар = [[лезгияр]]
|динар = [[суьннияр|суьнни]] - [[мусурманар]]
|чпи-чпиз гузвай тӀвар = фийжуьфияжуь
|сятдин чӀул = +4
|DST =
ЦӀар 61:
 
== Тарих ==
Фий хуьр гьеле [[Алпан]] заманрилай малум я.<ref name="ахцегь_район">[http://ahtymo.ru/munitsipalnoe-obrazovanie-%C2%ABselo-fii%C2%BB Муниципальное образование «Село Фий» - Официальный сайт Администрации Ахтынского района]</ref> [[XVII виш йисанйис]]ан сифте кьилера Фий [[Ахцегьпарадин ада жемят]]дин '''Ахцегьпара - 2''' хуьруьн жемятдик акатзава. Ахцегьпарадик квай чIавуз Фияра вичин кавхаяр авай, абурун кьадар сихилрин кьадардикай ваъ, хуьруьн агьалидин кьадардикай аслу тир. ГьакI, гьар къад кIвализ са чIехиди къвезвай. ГьакIни хуьре са чавуш (хабар гудайди) авай. <ref>[[1839 йис]]уз вири [[Самур округ]] хьиз Фиярни [[Урусат импердия]]дин гьукумдик акатнаhttp://ahtymo.ru/istoriya-raiona ДагъустанИстория вилаятдинАхтынского Самуррайона округдик| квай.Официальный [[Ахцегьпарадинсайт наибвал]]даАдминистрации ФийАхтынского хуьруьн жемят арадал гъанвай. 1920 йисуз хуьре садлагьай мектеб ахъа хьанай. 1929 йисуз Фий, Самур округдин ччилера цIийиз арадал гъанвай [[Ахцегь районрайона]]дин пай хьанвай. 1936 йисуз хуьре Энгельсан тIварунихъ галай колхоз эцигнай. 1961 йисуз Фияра культурадин КIвал ахъайнавай. </ref>
 
[[1839 йис]]уз вири [[Самур округ]] хьиз Фиярни [[Урусат импердия]]дин гьукумдик акатна. [[Дагъустан вилаят]]дин [[Самур округ]]дик квай [[Ахцегьпарадин наибвал]]да Фий хуьруьнжемят арадал гъанвай. [[1920 йис]]уз хуьре садлагьай мектеб ахъа хьанай. [[1929 йис]]уз Фий, Самур округдин чилера цIийиз арадал гъанвай [[Ахцегь район]]дин са пай хьанвай. [[1936 йис]]уз хуьре Энгельсан тIварунихъ галай колхоз эцигнай. [[1961 йис]]уз Фияра культурадин КIвал ахъайнавай.
Фий хуьрелай садни зур километр кьиблединни - рагъакIидай пата, гуьлуьн дережадилай 3000 м кьакьанда, [[Къавкъаздин кьилин цIиргъ]]инин [[Фиярин суван кьилелай элячIдай рехъ]]ин мукьув галай тик ва алгъай зурба къаябрал ва плитайрал инсанрин ва гьайванрин къахма авуна раснай суьретар авайди я. А суьретрин чIехи пай [[XVIII виш йис|XVIII]] – [[XIX виш йис]]ариз талукь я.
 
Фий хуьрелай садни зур километр кьиблединни - рагъакIидай пата, гуьлуьн дережадилай 3000 м кьакьанда, [[Къавкъаздин кьилин цIиргъ]]инин [[Фиярин суван кьилелай элячIдай рехъ]]ин мукьув галай тик ва алгъай зурба къаябрал ва плитайрал инсанрин ва гьайванрин къахма авуна раснай суьретар авайди я. А суьретрин чIехи пай [[XVIII виш йис|XVIII]] – [[XIX виш йис]]ариз талукь я.<ref>[http://www.lezghins.com/index.php?option=com_content&view=category&layout=blog&id=71&Itemid=160&limitstart=20 Фонд «Лезгины» — Ахтынский район]</ref>
 
== Агьалияр ==
[[2012 йис]]ан 1 январь тарихдин малуматрив кьурвал хуьре 1 691 кас яшамиш жезвай.<ref name="перепись2012" /> [[2010]] йисан Вири Урусатдин агьалияр сиягьдиз къачунин нетижайриз килигна, хуьре 1710 яшамиш жезвай.<ref>{{cite web|url=http://www.gks.ru/free_doc/new_site/perepis2010/itogi/perepis_tom1.htm|title=5. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских населенных пунктов, сельских населенных пунктов – районных центров и сельских населенных пунктов|work=Итоги Всероссийской переписи населения 2010. Том 1. Численность и размещение населения|publisher=[[Росстат]]|date=2012|accessdate=2012-04-16|archiveurl=http://www.webcitation.org/686E7ASHt|archivedate=2012-06-01}}</ref> [[2002 йис]]уз хуьре 1 612 кас гьисабнай.<ref>[http://www.flnka.ru/obsh_axtinskiy_rayon.html Общая информация - Ахтынский район]</ref> Аквадай гьалара къвез - къвез хуьруьн агьилийрин кьадар агъуз жезва. Агьалидин вири [[лезгияр]], [[сунияр|суни]] - [[мусурманар]] я. [[1886]] йисуз хуьре 1 464 кас яшамиш жезвай.<ref>[http://www.ethno-kavkaz.narod.ru/axtypara1886.html Население Ахтыпаринского наибства Самурского округа по сёлам в 1886 году]</ref>
 
Фиярин агьалияр гуьгъуьнин сихилриз пай жезва: Къара-Мегьамедар, Данкьар, Микилар, Жумияр, ЦIакIияр, Сахукар, Бамбияр, Къубушар, Гьажипулатар, Гьуркинаяр, Эльдарар, КIарияр, Зулматар, Бегар, Гюлбияр, Мурсалар, Тингилар, Укаяр, Михар, Ванидар, Фаражар, Джандарар, Шейх-Шалбурсар.
 
==Экономика ва инфратуькIуьрун==
Хуьре 319 кьван майишатар ава. Агьалийрин асул кIвалах — малдарвал я. Алай чIавуз фияжуьйри 12 агъзурдилай пара лапагар (абурукай 3500 кьил виридаз талукь тир майшатдик ква) ва 900 карч алай чIехи малар хуьзва. <ref name="ахтынский_район" />
 
Социалвилин идарайрикай хуьре: мектеб, культурадин КIвал ва улубхана кардик ква. [[2010 йис]]ан декабрьдилай хуьре, 5 кабинетар авай акушервидинни - фельдшервилин пункт кIвалахдик гатIумнавай.<ref>[http://www.riadagestan.ru/news/2010/12/2/106571 В селе Фия заработал ФАП — РИА «Дагестан»]</ref>
 
==Килигиз лайихвал авай чкаяр==
XVII виш йисуз эцигнай ва XIX виш йисуз Гьажи-Гьамзатан хва Ахмеда рас хъувунай, 18 метр кьакьанвилин минара авай жуьме - мискIин. <br />
Къенепатан майдан — 256 м² я.<ref name="ахцегь_район" />
 
==ТIвар - ван авай ксар==
* Мамедрин Тарлан (ханва 1950 йисуз) — Дагъустандин халкьдин артист.
* Хуршидрин Нажмудин Ферудинан хва (ханва 1985 йисуз) - женгинин самбо спортдин жуьредай [[2008 йис]]уз Дуьньядин чемпион, халкьарадин классдин спортдин устIар.
 
== Баянар ==
{{Баянар}}
== ЭлячӀунар ==
* [http://assalam.ru/assalam2009/339/01-s.shtml Маджлис алимов Южного Дагестана в Фие]
* [http://lezghins.com/index.php?option=com_content&view=article&id=514:2010-05-31-08-16-26&catid=106:2010-05-31-09-08-06&Itemid=203 Экологический ущерб от ведения геологических работ в районе]
* [http://tel.news.mail.ru/incident/1874506/ В четырёх районах Дагестана стихия разрушила дороги, каналы, мосты]
* [http://www.mi-dag.ru/news/206/jubilejj/2010/10/15/6150 Фиярин ашукьдикай]