Агъстафа район (азер. Ağstafa rayonu) — Азербайжанда авай район я.

Яшамиш жезвай чка
Агъстафа район
Уьлкве
Азербайжан
Административ юкь
Кьил
Низамеддин Гулиев
Майдан
1 504 км²
Официал чӀал
Агьалияр
88 458 кас
Агъстафа район
Агъстафа район


Сятдин чӀул
ISO 3166-2-дин код
AZ-AGA
Телефондин код
+994 244
Почтунин индекс
AZ 0500
Официал сайт

Майдан — 1 504 км². Агьалияр — 88 458 кас. Агьалидин чуькьуьнвал — 58,8 кас/км².

Административ юкь — Агъстафа я.

Агъстафа район Гянжа-Къазахдин экономикадин райондин ибаратдик акатзава.

Тарих дуьзар хъувун

«Агъстафа» лугьудай топоним шегьердай тӀуз авахьзвай Агъстафачай (азер. Ağstafaçay) вацӀун тӀварцӀелай атайди я. «Агъстафа» гидроним «агъсу» (хъвадай яд) ва «тафа» (ван) гафарилай, яни «вандай вацӀ» лугьудай гафалай атана[1].

Район 1939 йисан 24-лагьай январдиз арадал гъана. 1959 йисан 4-лагьай декабрдиз ам терг авуна, адан чилер Къазах райондихъ гилигна[2]. 1990 йисан 24-апрелдиз Азербайжандин ССР-дин Вини кьилин советдин Президиумдин къарардалди Агъстафа район Къазах райондин ибаратдикай хкудна ва 1939-1959-лагьай йисарра авай территориядал туькӀуьр хъувуна.

География дуьзар хъувун

Районди Азербайжандин кефердинни рагъакӀидай пата чка кьунва. Район рагъакӀидай патахъ Къазах райондихъ, рагъэкъечӀдай пата — Товуз райондихъ, кефердин патахъ — Гуржистандихъ, кьиблепатахъ — Эрменистандихъ галаз сергьятдал ала.

Райондин рельеф чӀехи пай арандинди я (Генже-Къазахдин ва Къараязидин кьулувилер), рагъакӀидай ва кефердинни рагъакӀидай патара сувар хьтин чкаяр ава[3]. Райондин территориядал Къараязидин миллетдин паркуни (азер. Qarayazı Dövlət Təbiət Qoruğu) чка кьунва.

Ина юкьван гьалдин чими, куьру субтропикрин климат ава. Адетдалди кьурагьвал авай кьуьд жезва. Юкьван гьалдин температура: январдиз −5,0 — 0°С, июлдиз 18 — 25°С жезва. Юкьван гьалдин йисан къваларин дережа — 350—700 мм. Агъстафа райондай тӀуз Кура, Акстафа ва Гьасансу лугьудай вацӀар авахьзава. УьцӀуь вирер ава[3].

Агьалияр дуьзар хъувун

Йисариз килигна Агъстафа райондин агьалийрин дегиш хьунин динамика[4][5][6][7][8][3].

Йис 1939 1991 1999 2009 2013 2014 2018 2020
Агьалияр 31 257 63 600 73 994 80 222 82 700 83 600 87 200 88 458

Баянар дуьзар хъувун

  1. Энциклопедический словарь топонимики Азербайджана = Azərbaycan toponimlərinin ensiklopedik lüğəti / под ред. Р. Алиевой. — Баку: Шарк-Гарб, 2007. — Т. 1. — С. 24.
  2. Административное деление Азербайджанской ССР на 1 января 1977 года. — Баку: Азернешр, 1979. — С. 6.
  3. 3,0 3,1 3,2 Ağstafa rayonu // Azərbaycan Milli Ensiklopediyası / M. K. Kərimov. — Bakı: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, 2009. — Т. I. (азерб.)
  4. Численность наличного населения городов, посёлков городского типа, районов и районных центров СССР по данным переписи на 15 января 1970 года по республикам, краям и областям (кроме РСФСР)
  5. Численность наличного населения союзных и автономных республик, автономных областей и округов, краёв, областей, районов, городских поселений, сёл-райцентров и сельских поселений с населением свыше 5000 человек (кроме РСФСР)
  6. Численность населения союзных республик СССР и их территориальных единиц по полу
  7. Division of Azerbaijan
  8. Азербайжандин агьалияр сиягьдиз къачун. 2009, Баку.

ЭлячӀунар дуьзар хъувун